Загинув Єрофєєв Макар, мій молодший брат, йому було 24.Біля Бахмута, село Андріївка 11.11.23.
Він вів новорекрутованих бійців в бій особисто, при відході переносили пораненого, Макар не відходив від пораненого до останього незважаючи на обстріл, його вбили мінометною міною.
Ми з Макаром були наймовірно близькі, по 10 годин спілкувалися про те як побудований світ.Ніколи не бачив в ньому страху, Макар завжди йшов в бій, навіть коли його командири забороняли йому це робити.
Макар не міг бачити смерть своїх підлеглих в екран “стрімів” та чути як вони отримують поранення у рацію, завжди ходив з ними в бій.Його любили всі з ким він був знайомим.
Макар відстояв Харків, відсунув супротивника від Чугуєва, командував підрозділами при Балаклійсько-Куп’янській операції, отримав поранення – втік з лікарні, дуже важко воював на північ від Бахмута під Хромово, зупинив “Вагнерів”, останій час організовув штурми біля Андріївки.
Загинув, в тих місцях де я служив в 2014.Це трагедія, Макар був найгероїчнвшою людиною, яких я знаю – стоїком, він до всього легко ставився крім війни, мав добре філософське бачення воїна, вчив мене.В нашої родини не було більшого страху, аніж загибель Макара.Нема таких слів, щоб описати трагедію твоєї загибелі брат.Але поки я живу я буду мститися за тебе Єрофєєв Макар молодший брат – старший лейтенант замісник командира роти розвідки 92 ОШБр.
Отправить ответ